Зупинка в пітьмі, мій двигун захрипів
Спить місто в мереживі тьмяних вогнів.
Неспішно прорíзало морок таксі
"Сідай", - запросив мене тихо водій.
Він зняв окуляри й мені простягнув,
Лукаво всміхнувся і підморгнув:
"Прихований світ покажуть вони".
Й реальність набула нових кольорів.

В химерне таксі сідаю вночі. (вночііі)
У дзеркалі снів мій погляд зустрів
Примарний водій. (Примарний водііій).
Химерне таксі зринає в блакить. (блакииить)
Крізь вихор видінь шалено летить
У вимір новий! (У вимір новииий!)

Таксі враз злетіло над містом увись.
Крізь вихори сміху та спалахи сліз,
Крізь хмари ілюзій та зорі надій.
І місто гріхів розчинилось в імлі.
Назустріч мені пронеслося життя
Миттєвості щастя, любов, каяття.
Водій окуляри назад свої взяв -
Й я раптом збагнула - що це мій фінал.

В химерне таксі сідаю вночі. (вночііі)
У дзеркалі снів мій погляд зустрів
Примарний водій. (Примарний водііій).
Химерне таксі зринає в блакить. (блакииить)
Крізь вихор видінь шалено летить
У вимір новий! (У вимір новииий!)

Таксіііііі, не зупиняйся, нііііі!
Ця подорож - лиш тііііінь.
Політ згааасає, ніч пройшлааа,
Чекає новий пасажир.

В химерне таксі сідаю вночі. (вночііі)
У дзеркалі снів мій погляд зустрів
Примарний водій. (Примарний водііій).
Химерне таксі зринає в блакить. (блакииить)
Крізь вихор видінь шалено летить
У вимір новий! (У вимір новииий!)