Питаю мочу тож не заричу
Як хочеш лав ю а в собi ще декiлька слiв що лунають на зло
I знову не твiй я з горя выпью сiк твiй до дна без нiчого
Танцюй нiч менi танцюй мнi танцюй та не забудь налити менi ще накрапай
Ми вже маемо йти
Нас не повертатиме той дiм
Як у морi плити
Деколи за краем побудуем рим
Та навить не твий и також не мий
Це краще ниж выгадувати побути
Зосталася циль миж
Чорным по билому малюеш сон
И палитра вже минусуе кольори
Та як и ранише поночи майорить
Повертаемо очи догоры
Вже не падае та зирка та не горить
Вже не гриемо у серци та не болить
Вже за декилька рокив минуло нибы мыть
Якось зминюемо подих як полюсы
А ти благаеш повернутися до весни
Та як уже час мае сплинути
У моему серци ниби ты
Мариво та полумья погаси
Як у тому тили забракуе сил
Як у тому серци запалае биль
Так и ти очи знову лиють силь
А силь вже не цукор пошуки
Тои зливи що розмие вси помилки
Не пробач мени подумки вибач
Як минула ничь з тобою також поруч
Деколи не в соби та плич о пличь
Очевидна история певна рич
Та вже як звичай до ранку не мае сну
А ти готуеш каву зараз все поясню
Оти казки мають сенс як дописи
Мене запроси