Я прошу тебе
Не буди мене зранку
Давай вже десь після обіду
Я прокинусь і сяду й розкажу тобі про Регіну

Там очі такі
Не схожі на мої на твої а цілого світу
Краса в них суцільна мигдаль ніби виклав орбіти

Не схожа на мене вона
Вона та Регіна
Не схожа на тебе вона
Вона та Регіна

Як чиста смола
Стікає із дерева легко
Все нижче і нижче
Така її мова солодка
Не далі а ближче

А руки які
Якби ти хоч раз десь зустріла зап'ястя подібні
Таке відчуття що я тягнусь до неї безсильний

Не схожа на мене вона
Вона та Регіна
Не схожа на тебе вона
Вона та Регіна