Падала зоря з неба за моря
І подумав я, що зорі - неба сльози
Або кораблі до грішної землі
А може всі вони - самого неба діти

Хто заплаче за ними такими живими?
Хто заплаче за ними? Хто згадає про них?
А над ними й над нами небо плаче зірками
Небо плаче, як мама, небо плаче за нас

Падала зоря, з неба за моря
І життя, як мить, більше не болить
Але часу літ не зітре їх слід
Скільки їх таких живих?

Хто заплаче за ними такими живими?
Хто заплаче за ними? Хто згадає про них?
А над ними й над нами небо плаче зірками
Небо плаче, як мама, небо плаче за нас

Хто заплаче за ними такими живими?
Хто заплаче за ними? Хто згадає про них?
А над ними й над нами небо плаче зірками
Небо плаче, як мама, небо плаче за нас

Падала зоря