Дихають легені міст і країн
Моє зламане серце за склом вітрин
А у них море чорної рідини
Як смола, що залишив дим і цигарки
І олія, від старості що аж смердить
В шестернях парових двигунів
Я сьогодні не вийду: на вулиці дощ
Кислотний. А я сьогодні

Я не вийду, я...
Я не вийду, я...

Я не вийду, я не вийду, я не вийду

Я не вийду: на вулиці дощ

Я не вийду: на вулиці дощ

Я не вийду, я... я не вийду, я...
Я не вийду, я...

Дощ...

На вулиці дощ

Потім ми сказали: ""навіщо ми
Гуляємо по сценах, покинуті ляльки?""
Моє згарище душі, кладовище всіх
Ненароджених ідей і не надто простих слів
Я знаю надто багато доріг
Ти не знаєш, від цього бачиш сни
Я сьогодні дізналась, що весь мій стиль
Вже не модний. (Весь мій стиль). А я сьогодні

Вже не модний мій стиль
Вже не модний мій стиль

Я дізналась, я дізналась
Весь мій стиль

Я дізналась, що весь мій стиль
Вже не модний, вже не модний
А я сьогодні...
Я дізналась, що весь мій стиль...

Дихають легені міст і країн
Моє зламане серце за склом вітрин
А у них море чорної рідини
Як смола, що залишив дим...