Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами
Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами

Вона відбулась з нами

Її пейзажі розлилися в очах
Фарбують білим обличчя, манять в прірву, кричать
Як ненавидять мене, і всі мої способи
Шляхи відходу хоч якісь, прошу, мені залиши

Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами
Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами

Вона...

Її портрет малює чорна земля
Замерзла, черства, збронили нею йти й манівцям
Наступним кроком поглине, закопає живим
Тих хто не згоден, хто чоло не склонив до колін

Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами
Не знаю сама, коли їй кінець настане
Відбулась зима, вона відбулась з нами