Зафіксуй мене в пам‘яті вгашеним
Я завалений пам‘ятник пташками
На обличчі земля, я зі старшими
Як висіли, то тільки із кращими
Мені байдуже, що тепер і вже
Моя гойдалка - вже тепер чуже
Влада з’їла нас, вона людожер
Руки у крові, та не акушер
Так багато пройобують світло
І на старості голос за безцінь
Я не стану таким, я вже вільний
Тепер моя хата - це небо

Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte

Смерть із душі зриває тіло
Мій одяг тепер не важкий
Доріжка не червона, а біла
Тепер маю хмарні стежки
Легкий, як подих гірський
Лечу, не дивлюсь на годинник
Нарешті на серці пустий
Лишив на землі всі каміння
Сварки і плітки я не чую
Кайфую під сонячним світлом
Де захотів – там ночую
Стрілою я щезну безслідно

Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte
Ma liberte, libetre
Ma liberte