Твої колишні стоять за вікном.
Стоять за вікном.

Зайвий дотик — гострий дротик.
Розіграли, як по нотах.
Та й коротким був між нами
Шлях від карми до нірвани.

Але хто це там стоїть, діамантами блищить?
В очі каже "Хай щастить!", та вкраде тебе за мить!
Полум’я моїх образ без провини не димить.
І вже телефон дзвенить: "Ще мить, ще мить!"

Ревнощі, милий, не остудиш вином.
Колишні за вікном — п’яні вишні за вікном.
Сумніви, любий, не затопиш вином.
Колишні за вікном, ніби п’яні вишні за вікном.

Разом сильні, очі сині,
Світлі, юні та красиві.
Тож коротким був між нами
Шлях від карми до нірвани.

Але хто це там стоїть, діамантами блищить?
В очі каже "Хай щастить!", та вкраде тебе за мить!
Полум’я моїх образ без провини не димить.
І вже телефон дзвенить: "Ще мить, ще мить!"

Ревнощі, милий, не остудиш вином.
Колишні за вікном — п’яні вишні за вікном.
Сумніви, любий, не затопиш вином.
Колишні за вікном, ніби п’яні вишні за вікном.

Ревнощі, милий, не остудиш вином.
Колишні за вікном — п’яні вишні за вікном.
Сумніви, любий, не затопиш вином.
Колишні за вікном, ніби п’яні вишні за вікном.