Мамо, нагадай, що зима мине
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине
І ми нове життя побачимо

Чорно-білі ці спальні райони і старі дев'ятиповерхівки
Чуєш ввечері голод і втому та, як завжди, несеш радість в домівку
І я знову в гостях у вас, тато, якраз підігріваю вам їсти
В мене знову апатії свято, знову чую себе егоїстом

Ти дивишся, але без осаду, бачиш вже скроні сивіже не тільки у тебе
Життя вже побачила і знаєш, це ок почивати з часом, як амеба
Ти - мама, тому ти мудра, знаєш, тільки всередині є кожне пекло і рай
Ти віру даруєш, завжди відчувається, а коли ні, просто нагадай

Мамо, нагадай, що зима мине
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине
І ми нове життя побачимо

Ця зима затягнулася, мамо, щось не годен зібрати я раму
Дай на рани ментальні бальзаму
Буду міцний, наче ті криголами
Зможу сьогодні, де вчора не зміг
Хай завірюха в обличчя і сніг
Мінус на вулиці, мінус в кишенях
Але попереду - новий поріг
Мамо, нагадай, що я - сильний
Що зима скінчиться - весна прийде
Мамо, нагадай, що я - вільний
Що я тут і зараз, а не де-не-де
Мамо, нагадай, що я зможу
Не піддамся слабким думкам
Мамо, нагадай волю Божу
По вірі нашій хай дасться нам

Мамо, нагадай, що зима мине
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине
І ми нове життя побачимо

Мамо, нагадай, що зима мине
І під снігом знайдемо втрачене
Мамо, нагадай, що зима мине
І ми нове життя побачимо

Мамо, нагадай, мамо, нагадай
Мамо, нагадай, мамо, нагадай
Мамо, нагадай, мамо, нагадай
Зима мине