Легко так зійшлись дві неідеальності
Такі різні, я і ти
Навіть, знаючи всі твої слабкості
Ти це ""сотня з десяти""
Маємо ми досвід
Драма й битий посуд
Але тану досі я в твоїх руках
Без відкритиз нервів
Не було б шедеврів
Тих, що житимуть у віках

І ніби Пікассо намалював для нас любов
Вона дивна як сон
Але мене чіпляє знов

Вабить, як оазис у пустелі
Твій низький і хриплий голос
Наші почуття це не каруселі
Це політ у Космос

Маємо ми досвід
Драма й битий посуд
Але тану досі я в твоїх руках
Без відкрити нервів
Не було б шедеврів
Тих, що житимуть у віках

І ніби Пікассо намалював для нас любов
Вона дивна як сон
Але мене чіпляє знов"