Коли в жилах стигне кров, а серце рветься до мікро,
Нерви на пружинах - один крок ховає світ там за вікном
Невідомо хто і як вкрав мій настрій знову,
Один епізод життя замінить серіал в сезонах
Скільки пройшовши доріг, не знайшов ту саму правильну
Я йшов напролом через всіх - хейт був наче паливо
Та це було так давно - вже весь бронік в решето,
Та й проблем було вагон, перепонів і перешкод

Коли досі не розуміє тебе ніхто,
Цей погляд в гору на сонце чи в душі хоче просто тепло
Ставай на ноги, бро, досить, далі вже стертих вбитих колін
Все ще попереду нові шанси, ти просто не зрозумів
Я так само неспинно знов питаю тільки себе,
Скільки часу ще, скільки буде нам по дорозі проблем
Я не знаю, проте лиш можу тут зняти своє кіно,
Навіть якщо не зрозуміє ніхто
Кожен день, кожен день, кожен день йобана драма
Вибухи, постріли чули вже, знаємо смерть давно не в екранах
Тому на ціль навожу зум, не чую поки ще зозуль
Як пробиває на сльозу, згадай у чому твоя суть
Прошу, давай забудемо страхи назавжди
Не відпускаючи мрію, ми станемо краще
А завтра новий день і нове кіно,
Навіть якщо не зрозуміє ніхто

Знаєш моє місто гріхів, та на папері місто герой
Я можу описати свій двір як якийсь новий Єрихон
Ніч на вухо шепче sweet dreams, та прокинулось зло
Мій світ залишив відбиток наче клеймом
І мій кожен нейрон хоче звалить з цього місця
Я дістаю як ножик перо, щоб окреслити все ж ту відстань
Між мною і ними, ви чуєте, я маю право на мрію
Так, черговий невірний, в якого змінитись є стимул!