Линуть пісні
З уст захмелілих
І ріки вина
Невпинно течуть

І наші серця
Палкі, наче світло
Непевного-о
Осіннього дня

Непевного
Осіннього дня

Приносять лахмітники
Нам нові
Обличчя

І зодягають на нас
Чиїсь імена
Непевного-о
Осіннього дня

Непевного
Осіннього дня

І до оселі плачу
Сходяться ті
Серця яких
Чорні і смутні

Наче ніч
Після
Непевного-о
Осіннього дня

Плачуть з нами
За великим столом
Поштарі
Та купці

І тіні безликі
Непевного
Осіннього дня

Непевного
Осіннього дня

І старці і матроси
І душі
Усіх тих
Хто життя своє обірвав

І потопельники лиш
Не плачуть
Між нами
І не куштують вина

Непевного
Осіннього дня