Скільки б не думали люди
Треба просто відчути
Всі невпевнені всюди
Сумніви - атрібути
Кулаками в повітря так довго
І все знову стало нікчемним
Ти уже не дитина
Працювати повинен

А я сяяти буду ще більше
Рік за роком і я все ближче
Не знаю чи потрібен я у цій ніші
Стану свій, або буду лишній
Мільйони імен, сотні чисел
І між ними так тісно
Та я сяяти буду ще більше
А може і вище

Перший не зайшов, то зайде інший
Через чорний
Руками ми ліпили все в дитинстві
Ну й годі
Як би не старався бути готовим, та перший млин комом
Струна на тон вище, голос тремтить фоном
Нехай ніхто не чує, я заримую
Ти мене знайдеш, я буду там, де зорі

В небесах
Над містом

А я сяяти буду ще більше
Рік за роком і я все ближче
Не знаю чи потрібен я у цій ніші
Стану свій, або буду лишній
Мільйони імен, сотні чисел
І між ними так тісно
Та я сяяти буду ще більше
А може і вище

Я знаю сотні падінь
Змінюють всесвіт навіки
Лиш осягти й зрозуміти
Й на скелі світ збудувати
Бо кожен шрам то є виклик
Й, залікувавши всі рани
Я стану більше, ніж сонце
Що не закрити руками