Мелоди знову чую ту мелодию так тишить
А на души ще бильше бо
Тими римами розведени мости як хочеш видпусти ти чуеш оцю мелоди
Деколи кохаю зволикаю маю
Дещо запитати в тебе забуваю
Ниби у соби приховани думки
Ринули на волю та без паники
Прошепочу у соби тримаючись
Закохаю та як запалаючи
Ми не зможемо их зупинити в час
Те розбите серце заболить ще раз
Десь за краем берег мий мовчу
Сяду за кермо та якось сотни промчу
В тую далечинь з собою кличу
Зи мною на вик як хочеш навчу
Видчуваю подих твоеи весни
Не кохае та краса та не вирить у сни
А ти сховай ии та збережи назавжди
Не питай чому в очах той смуток вражди
Почуття не зможу тримати у соби
Вже у котрий спроби подолаю фобии
Тож знайду тебе помиж сотен людей
В свити тихречей що малюють идеи