усі ми чекаємо потрібного знаку
щоб далі іти без жалю и страху
багато є різних шляхів та стежинок
свою обереш, щоб знайти відпочинок від пошуку
правди чи істини
в розшуку
загублений спокій
надія є
що крок я зроблю в тому напрямку,
де буде чекати Тато свою доньку

то вже іду
куди, я не знаю
я карти не маю, під ніс щось співаю
несе
попутний цей вітер
а в серці довіра та відчуття миру
веде
мене ця дорога
з самого порогу прямо до Бога
іду
куди, все ж не знаю
нема в мене карти
я вчусь довіряти Тобі

йшла я повільно у своєму темпі
та швидкість набрала, побігла наче Бембі
усі ці дедлайни, що нам нав""язали
прискорюють швидкість
так можна розбитись
спокійно
я роблю зупинку
не хочу
пробігти стежинку
яка веде туди
де є Ти
вдих-видих, тепер можна йти

то вже іду
куди, я не знаю
я карти не маю, під ніс щось співаю
несе
попутний цей вітер
а в серці довіра та відчуття миру
веде
мене ця дорога
з самого порогу прямо до Бога
іду
куди, все ж не знаю
нема в мене карти
я вчусь довіряти Тобі

Дар'я Воскресова-Ван Дер Колф