Кувала зозуля, кувала
Під крилами діток ховала
Кувала зозуля, кувала
Голосною кулею летіла
Кувала зозуля, кувала
Сивину на золото змінила
Принесла зозуля на крилах
На милую землю новий лад

Летіла зозуля та й стала кувати
А то не зозуля, то рідная мати

Ми виривали серце з грудей
Ми віддавали себе залишаючи діру між ребер
Ми знаєм хто ми тепер, знаєм точно, ким ми будемо завтра, і де
Мільйони людей, рідні всюди, нитками через шкіру
Нас сплела в один клубок віра, спільна праця щира
Потоне зло навіть якщо має фарватер
Нам зозуля кувала, кує і буде кувати

Кувала і буде кувати, кувала і буде кувати
Кувала і буде кувати, кувала і буде кувати
Кувала і буде кувати, кувала і буде кувати
Кувала і буде кувати, кувала, кувала, кувала

Летіла зозуля та й стала кувати
А то не зозуля, то рідная мати

Visa pasaule man acu priekša mainas citiem nemanot
Mediji tiek uzpirkti un lideri cenšas samelot
Puse tautas, manuprat, ir akli
Tiem tik interise, cik biezi vinu maki
Pilnu klapi, četri rati, 300 zirgi mani velk uz priekšu
Vairs es nespej mierigi gulet, nespej pievert pat ne acis
Jo kamer laimegs, celos putniem čivinot
Cita tauta cinas elles liesmas, cenšas izdzivot