Казкова нич у тебе на плечах
Там поруч сяють ниби небеса
Ти повернись по воли я просив
Та пригадав якось твои голоси
А я вже не згадаю як трактуе сон
Мов забьеться серде на самоти
Ти поруч я видчую подих в унисон
Видразу набераю номер телефону твий
Та вже не пригадаю номера твого
Його вже заблукало тоим снигом замело
Пишу оци рядки та вже не сподиваючись
Якось ото навчивсь щоб бильше не журитися не бувае