Ніби пошепки небу соромно
Плаче холодом, білим золотом
Ми різні... як два полюси
Не питай мене скільки буду я
Може ти це я, ось і є життя
Ми вільні... як два полюси

Я не в гуморі чи не в голосі
П'яні в космосі, їм не холодно
Ми різні... як два полюси
Скільки вільних місць та чиїсь слова
Залишись нам, болить голова
Ми вільні... як два полюси

Нині я живу, нині повернусь
Я до тебе йду і не боюсь
Нині я живу ніби в космоzоо
Я до тебе йду ніби знову

Тихо очі закривай
Уяви що засинаєш
Тут ми рівні
А ти пробач, що налякав
Я не буду більше, знай
Тож полетіли

Нині я живу, нині повернусь
Я до тебе йду і не боюсь
Нині я живу ніби в космоzоо
Я тебе знайду ніби знову