Дай собі спокій
Прошу
Вже стільки років
Біжу
Дай собі спокій
Дай собі спокій

Дай собі спокій
Це так непросто
Відстань від себе
Хоча б на п'ять хвилин

Годі кричати собі і світу
Що ти - нещасний
Чи класний такий один

Годі надіятись на майбутнє
І ненавидіти все, що є
Годі крутити невдалі миті
В яких так мало тебе

Годі дивитись на світ
Через роздуту призму егоцентризму
Робити, що кажуть вони
Щоб прокачати харизму

Новітні вершини цинізму
Кидатися з нігілізму до гедонізму
Так скоро прийдуть катаклізми
Ти скажеш, я попереджав

Але тоді буде пізно

Дай собі спокій
Прошу
Вже стільки років
Біжу
Дай собі спокій
Дай собі спокій

Дай собі спокій
Прошу
Ще зовсім трохи
Й злечу
В небо, як сокіл
Дай собі спокій

Я більше не боюсь казати, що не маю сил
Я прошу когось в голові, щоб врешті відпустив
Подалі від пустого шуму, непотрібних слів
Подалі від думок та несвоїх почуттів

Мені неважко більше пробачати косяки
Свої, чужі
Нова мантра на душі

Я не почую сміх
Я не відчую сліз
Віддамся волі і скажу

Ну, дай собі спокій
Прошу
Вже стільки років
Біжу
Дай собі спокій
Дай собі спокій

Дай собі спокій
Прошу
Ще зовсім трохи
Й злечу
В небо, як сокіл
Дай собі спокій

Усі навколо кажуть
Що ти - недостатньо красивий
Цілеспрямований, успішний
Та пофіг, який там ще

Відправ їх куди подалі
І сам від себе відчепись

Залиш місто
Вийди на найвищу точку і закричи
Як же все задовбало