You broke my bones,
Pick up the phone,
And tell me please what are you looking for?

You broke my bones,
Pick up the phone,
And tell me please what are you looking for?

Нам важко вдвох.
Тягнеш на дно.
Та я вже знаю, що там лиш розбите скло.

Я торкаюсь волосся
І від холоду твого улітку тягне на осінь.
Я хотів закохати у себе, але не вдалося.
Не те щоби зовсім, я інколи бачив ті нотки любові, що майже одразу ти жорстко топтала білими форсами.

Окей, я даю тобі спокій
Та це тільки поки,
My heart is broken.
Декілька кроків до тебе через тону копій.

Тобі треба банкноти ?
Але я не проти,
Готовий віддати усе що я маю, щоб ти була поряд, а не десь навпроти.


You broke my bones,
Pick up the phone,
And tell me please what are you looking for?

You broke my bones,
Pick up the phone,
And tell me please what are you looking for?


Щось лишим в минулому,
Щось буде вічним.
Це я про спогади,
Навіть якщо вони сильно калічать.

Засинати й бачити твоє обличчя,
Цього не заміниш, бо нічим.
Та можливо, для нас саме так буде ліпше?

Це кліше, але ми надто різні.
Зрозуміли, та пізно.
Занадто довго чекали, як хтось з нас розплавить залізо.
Останні хвилини разом і ми вже зібрали валізи.
Остання розмова удвох, що з усіх попередніх найбільше наповнена змістом.