А я до тебе знову пʼяною.
А я до тебе, лиш до тебе пʼяною…

Цей вогонь в очах
Мені точно залишить опіки.
Почуття для мене завжди капкан,
Але в цей раз ліки.
Я ж на тебе давно поставила табу,
Та знов оголивши душу, перед тобою тут стою.
Від думки, що не мій - на душі так, сука, паршиво,
А мені б до тебе в серце, а мені б до тебе ще глибше.
Розум проти - знає хто ти.
Вогонь потухне твій - не вспію навіть підкурити.

А я до тебе знову пʼяною.
Прожени, прожени мене прошу.
Або дай нам шанс, якщо навіть це провал.
Тільки з тобою відчуваю, що живу.

А я до тебе знову пʼяною.
Прожени, прожени мене прошу.
Або дай нам шанс, якщо навіть це провал.
Тільки з тобою відчуваю, що живу.

Ти почуття на стоп,
А я свої стираю сухим вином.
Запах твій проник в мені до кісток - криє безнадійно.
Тримаюсь ледве, щоб серце тобі не віддати,
Ти ж точно розібʼєш, хто потім буде лікувати.
Я скоро відпущу.
Сподіваюсь минеш як застуда.
І хай всередині шкребе,
І хай виною буде цей лютий.
Розмови зайві - цілуй востаннє.
Я на зупинку тут раніше вийду - ти їдь далі.

А я до тебе знову пʼяною.
Прожени, прожени мене прошу.
Або дай нам шанс, якщо навіть це провал.
Тільки з тобою відчуваю, що живу.

А я до тебе знову пʼяною.
Прожени, прожени мене прошу.
Або дай нам шанс, якщо навіть це провал.
Тільки з тобою відчуваю, що живу.