Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі
Засни, серце, засни засни, собі живи
Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі
Засни, серце, засни засни, собі живи

Ходжу-блуджу, навколо шум
У місті велико-велико-великому
Відкрити би серце своє
Та нікому, нікому, нікому
Цвіте воно, як Божий рай
Потай миру і не вмирає
Ні любощам, ні милощам
Віри не йме, бо в ньому діра

Полиці заставлені фото
Забито на диску жорсткому
Заповнені в пам'яті соти
Та кажуть, що краще одному
Ой серденько моє закрите
Ой внутрішній мій тихий раю
Не будеш ти більше розбите я тебе закриваю

А люди навколо блукають самотні
Люди не знають, а що буде потім
Ховають себе у рутині й роботі
Затихли серця, хоча щастя навпроти
А людям заповнити би порожнечу
Зібрати докупи розкидані речі
Бо серце у грудях мов глечик у печі
Давить, і давить, і давить, і давить
І давить на плечі

Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі
Засни, серце, засни засни, собі живи
Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі
Засни, серце, засни засни, собі живи

Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі

Якої треба в світі награди?
Багатство або верх над ворогом?

Люлі-люлі, люлі люлі-люлі, люлі

Діти тільки ганяються за такими цяцьками
А хто хоть раз заглянув через край світу
Той іншого блага бажає